27.04.2025

Тебе люблять, але ти не віриш

Від artola

Чи траплялося вам відчувати, ніби вас люблять, але ви не можете в це повірити? Наче знаєте, що впоралися чудово, але сумніви не відпускають? Наче розумієте, що любов не потрібно заслуговувати, але ваш внутрішній голос не вірить в це?

Ці переживання знайомі багатьом. Вони можуть бути наслідком того, що ми живемо під владою думок (Его) і втрачаємо зв’язок зі своєю душею, самим собою. Розум намагається все пояснити, аналізує й контролює, але часом його конструкції лише зміцнюють наші сумніви.

Контроль мозку стає головним, коли потрібні пояснення того, що відбувається. Але їх не надають. Тоді пояснення створюються самою людиною (частіше – дитиною), і це рятує її психіку.

Ми не любимо, коли не розуміємо

Тому що коли ми нічого не розуміємо, ми розгублені. Коли розгублені – безсилі. Ніхто не хоче бути безсилим. Чим більше хаосу було в житті дитини, тобто – незрозумілої чи неадекватної поведінки дорослих, тим більше пояснень потрібно.

Але фішка в тому, що пояснення створює дитина, виходячи зі своєї позиції, зі свого досвіду й своїх розумінь світу. Й цей світогляд потім переноситься в доросле життя, бо ніхто ж свідомо його не змінює, правда? Ніхто цим не займається. Поки не наб’є собі синців. І навіть тоді людина залишається в своєму уявленні, що світ незрозумілий чи небезпечний, чи хаотичний, чи образливий, й занурюється в стан – увага! – безсилля й безпорадності, якого намагалася уникнути, коли створювала свої ментальні конструкції.

Є час розкидати каміні, а є час їх складати. Всьому свій час. Наше внутрішнє повинно змінюватися – нам на благо, насамперед.

Думки галасливі, активні й – різні. З ними цікаво. Але цікаво в вигаданому мозком світі. Скільки людей – стільки вигаданих світів.

Мінус цього – душу не чутно

Контакт з душею дає відчуття життя. Коли ти живеш з душею, тоді знаєш, що тебе люблять (коли люблять). Знаєш, що зробила добре. Знаєш, що Бог існує. Це ВІДЧУТТЯ, і на нього мозок впливу не має.

Почуття не обманюють. В тому випадку, коли вони є почуттями душі, а не створені мозком (наприклад, це можуть бути образа чи тривога). Почуття душі, насправді, це відчуття СЕБЕ справжнього. І тут не обманеш.

Тому нас виховують через мозок, а почуття вбивають. Калічать головне, з дитинства. Хтось свідомо, хтось несвідомо, але завжди «на благо».

А справжнє благо – це контакт з самим собою. І тут нема образ, претензій, зайвих очікувань, безсилля та насилля. Тут спокій, впевненість й живі почуття, які постійно змінюються в залежності від обставин.

Ви можете знайти цей зв’язок і відкрити для себе справжнього себе. Як психотерапевт, допоможу вам на цьому шляху до себе. Разом ми будемо працювати над тим, щоб звільнитися від обмежень минулого, познайомитися із вашим справжнім “я” та знайти гармонію у житті.

Я буду поруч, щоб підтримати вас в цій подорожі.

Записатися на психотерапію чи розстановки: 050-905-28-14 (усі месенджери)